Suchergebnisse

Стаття базується на аналізі досліджень та публікацій, у яких порушувалися питання як щодо розширення Європейського Союзу взагалі, так і питання, які постають у зв'язку з цим розширенням в Україні. Подано аналіз нормативно-правового шляху, який було пройдено у зв'язку з євроінтеграційними процеса-ми як у вигляді двосторонніх домовленостей, так і односторонніх дій та пропо-зицій, які стосуються цієї сфери нормативної діяльності. Було розглянуто як суто міжнародно-правові аспекти, так і частково інші, політико-правові, еко-номічні тощо. До міжнародно-правових аспектів інтеграції України до Євро-пейського Союзу необхідно віднести перш за все ряд спільних дій України та ЄС. Тут мається на увазі підписання двосторонніх домовленостей, проведення спільних заходів тощо. Вважаємо за необхідне підкреслити, що вибрана тема-тика хоч і є достатньо розглянутою та дослідженою, є надзвичайно актуальною через новітні кардинальні зміни в політичному житті нашої країни, що вже знайшли своє відображення у зміні ставлення до України з боку як міжнарод-ного співтовариства в цілому, так і Європейського Союзу як його невід'ємної частини. Метою даного дослідження є встановлення сучасного стану справ в інтеграційному процесі України та спроба спрогнозувати можливі наступні дії з боку країн — учасниць указаних процесів. ; Стаття базується на аналізі досліджень та публікацій, у яких порушувалися питання як щодо розширення Європейського Союзу взагалі, так і питання, які постають у зв'язку з цим розширенням в Україні. Подано аналіз нормативно-правового шляху, який було пройдено у зв'язку з євроінтеграційними процеса-ми як у вигляді двосторонніх домовленостей, так і односторонніх дій та пропо-зицій, які стосуються цієї сфери нормативної діяльності. Було розглянуто як суто міжнародно-правові аспекти, так і частково інші, політико-правові, еко-номічні тощо. До міжнародно-правових аспектів інтеграції України до Євро-пейського Союзу необхідно віднести перш за все ряд спільних дій України та ЄС. Тут мається на увазі підписання двосторонніх домовленостей, проведення спільних заходів тощо. Вважаємо за необхідне підкреслити, що вибрана тема-тика хоч і є достатньо розглянутою та дослідженою, є надзвичайно актуальною через новітні кардинальні зміни в політичному житті нашої країни, що вже знайшли своє відображення у зміні ставлення до України з боку як міжнарод-ного співтовариства в цілому, так і Європейського Союзу як його невід'ємної частини. Метою даного дослідження є встановлення сучасного стану справ в інтеграційному процесі України та спроба спрогнозувати можливі наступні дії з боку країн — учасниць указаних процесів. ; Стаття базується на аналізі досліджень та публікацій, у яких порушувалися питання як щодо розширення Європейського Союзу взагалі, так і питання, які постають у зв'язку з цим розширенням в Україні. Подано аналіз нормативно-правового шляху, який було пройдено у зв'язку з євроінтеграційними процеса-ми як у вигляді двосторонніх домовленостей, так і односторонніх дій та пропо-зицій, які стосуються цієї сфери нормативної діяльності. Було розглянуто як суто міжнародно-правові аспекти, так і частково інші, політико-правові, еко-номічні тощо. До міжнародно-правових аспектів інтеграції України до Євро-пейського Союзу необхідно віднести перш за все ряд спільних дій України та ЄС. Тут мається на увазі підписання двосторонніх домовленостей, проведення спільних заходів тощо. Вважаємо за необхідне підкреслити, що вибрана тема-тика хоч і є достатньо розглянутою та дослідженою, є надзвичайно актуальною через новітні кардинальні зміни в політичному житті нашої країни, що вже знайшли своє відображення у зміні ставлення до України з боку як міжнарод-ного співтовариства в цілому, так і Європейського Союзу як його невід'ємної частини. Метою даного дослідження є встановлення сучасного стану справ в інтеграційному процесі України та спроба спрогнозувати можливі наступні дії з боку країн — учасниць указаних процесів.

З моменту підпи-сання Договору про заснування Європейського об'єднання вугілля та сталі 18 квітня 1951 р. 6 країнами Європи і до підписання 29 жовтня 2004 р. Дого-вору про встановлення Конституції для Європи [1] (далі — Конституція) євро-пейські країни пройшли довгий та нелегкий шлях. Впродовж всього цього часу, та ще й досі, країни-члени, що вступали у Європейські співтовариства, йшли на усвідомлене звуження державного суверенітету. Компроміси, які до-сягались у межах євроінтеграційних процесів, складно назвати простими. Іноді суперечності доходили до прямої конфронтації та відмови у співробітництві, що легко можна побачити на прикладі Великобританії, яка наразі не входить у спільну валютну зону Європейського Союзу. Але найгостріші суперечності та непорозуміння виникали зовсім не у економічній складовій європейської інтег-рації. Саме політика стала найкращім індикатором щирості та успішності прагнень європейських країн до об'єднання у спільному європейському домі. Європейська політична інтеграція — це сфера, яка на шляху свого розвитку зазнавала багато поразок та невдач. Але, незважаючи на це, європейські країни змогли знайти необхідні рішення, які у теперішньому часі привели до можли-вості виділити існування спільної зовнішньої політики та політики безпеки (далі — СЗПБ) Європейського союзу. ; З моменту підпи-сання Договору про заснування Європейського об'єднання вугілля та сталі 18 квітня 1951 р. 6 країнами Європи і до підписання 29 жовтня 2004 р. Дого-вору про встановлення Конституції для Європи [1] (далі — Конституція) євро-пейські країни пройшли довгий та нелегкий шлях. Впродовж всього цього часу, та ще й досі, країни-члени, що вступали у Європейські співтовариства, йшли на усвідомлене звуження державного суверенітету. Компроміси, які до-сягались у межах євроінтеграційних процесів, складно назвати простими. Іноді суперечності доходили до прямої конфронтації та відмови у співробітництві, що легко можна побачити на прикладі Великобританії, яка наразі не входить у спільну валютну зону Європейського Союзу. Але найгостріші суперечності та непорозуміння виникали зовсім не у економічній складовій європейської інтег-рації. Саме політика стала найкращім індикатором щирості та успішності прагнень європейських країн до об'єднання у спільному європейському домі. Європейська політична інтеграція — це сфера, яка на шляху свого розвитку зазнавала багато поразок та невдач. Але, незважаючи на це, європейські країни змогли знайти необхідні рішення, які у теперішньому часі привели до можли-вості виділити існування спільної зовнішньої політики та політики безпеки (далі — СЗПБ) Європейського союзу. ; З моменту підпи-сання Договору про заснування Європейського об'єднання вугілля та сталі 18 квітня 1951 р. 6 країнами Європи і до підписання 29 жовтня 2004 р. Дого-вору про встановлення Конституції для Європи [1] (далі — Конституція) євро-пейські країни пройшли довгий та нелегкий шлях. Впродовж всього цього часу, та ще й досі, країни-члени, що вступали у Європейські співтовариства, йшли на усвідомлене звуження державного суверенітету. Компроміси, які до-сягались у межах євроінтеграційних процесів, складно назвати простими. Іноді суперечності доходили до прямої конфронтації та відмови у співробітництві, що легко можна побачити на прикладі Великобританії, яка наразі не входить у спільну валютну зону Європейського Союзу. Але найгостріші суперечності та непорозуміння виникали зовсім не у економічній складовій європейської інтег-рації. Саме політика стала найкращім індикатором щирості та успішності прагнень європейських країн до об'єднання у спільному європейському домі. Європейська політична інтеграція — це сфера, яка на шляху свого розвитку зазнавала багато поразок та невдач. Але, незважаючи на це, європейські країни змогли знайти необхідні рішення, які у теперішньому часі привели до можли-вості виділити існування спільної зовнішньої політики та політики безпеки (далі — СЗПБ) Європейського союзу.

Інтеграція європейських країн у політичній сфері на всіх етапах загальноінтеграційних процесів є найбільш гострим питанням. Саме політика, а точнішезовнішня політика, є тим, що професор Л.М. Ентін називає серцевиною суверенітету будь*якої незалежної держави ; Інтеграція європейських країн у політичній сфері на всіх етапах загальноінтеграційних процесів є найбільш гострим питанням. Саме політика, а точнішезовнішня політика, є тим, що професор Л.М. Ентін називає серцевиною суверенітету будь*якої незалежної держави ; Інтеграція європейських країн у політичній сфері на всіх етапах загальноінтеграційних процесів є найбільш гострим питанням. Саме політика, а точнішезовнішня політика, є тим, що професор Л.М. Ентін називає серцевиною суверенітету будь*якої незалежної держави